ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТРЕТЬОКЛАСНИКІВ

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження сформованості структурних компонентів емоційного інтелекту учнів третіх класів. Обґрунтовано теоретичні підходи до розуміння феномену емоційного інтелекту як інтегративного психічного утворення, що поєднує когнітивні, регулятивні та афективні складники. Розкрито психолого-педагогічні передумови його розвитку в молодшому шкільному віці як сенситивному періоді становлення емоційної сфери особистості. Описано особливості організації діагностичної процедури з використанням адаптованого стимульного матеріалу методики Н. Холла, модифікованого відповідно до вікових можливостей дітей 8–9 років. Виявлено домінування середніх показників за більшістю компонентів емоційного інтелекту, зокрема емоційної обізнаності, здатності до управління емоціями та самомотивації. Доведено, що найбільш сформованим компонентом у респондентів є емпатія, тоді як здатність до розпізнавання емоцій характеризується переважанням низького рівня прояву. Встановлено наявність статистично значущих позитивних зв’язків між емоційною обізнаністю, регуляцією емоцій та їх розпізнаванням, що дає змогу виокремити когнітивно-регулятивний кластер показників. Зроблено висновок про активний процес становлення емоційного інтелекту в молодшому шкільному віці та його зумовленість віковими й соціальними чинниками. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням та експериментальною перевіркою програм розвитку емоційного інтелекту учнів початкових класів.