ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

Статтю присвячено розгляду проблеми реалізації мети мовно-літературної освітньої галузі (українська мова і література) у початковій мовній освіті, зокрема методичних аспектів формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів  як важливого складника  ключової компетентності «вільне володіння державною мовою».

У роботі розкрито сутність предметних (мовна і мовленнєва) компетентностей у структурі комунікативної; проаналізовано суть поняття «мовно-мовленнєва компетентність»; визначається зміст роботи над мовно-мовленнєвою  компетентністю.

Обґрунтовуються лінгводидактичні можливості її формування у процесі дослідження мовних явищ (лексичних, лексико-граматичних, синтаксичних, текстологічних) у двох аспектах: засвоєння учнями доступного й необхідного обсягу мовних знань та розвиток навичок мовленнєвої діяльності.

Зазначено, що вивчення мовних одиниць і явищ у початкових класах має особливе значення у процесі формування мовно-мовленнєвої компетентності молодшого школяра. Це насамперед пояснюється метою уроків української мови в початковій ланці освіти – допомогти молодшим школярам оволодіти нормами граматичної структури української мови, збагатити мовлення різноманітними формами і способами висловлення думки, піднести рівень розвитку зв’язного мовлення.

Автором  запропоновано вправи і завдання, метою яких є опанування учнями найважливіших функційних складників мовної системи (слово, речення, текст), використання молодшими школярами мовних явищ у процесі мовлення відповідно до мети й умов спілкування; представлено види мовних і мовленнєвих  вправ, зорієнтованих на збагачення словника здобувачів початкової освіти, формування граматичних і текстологічних  умінь,  прагнення вдосконалювати своє мовлення.

Приділено увагу висвітленню продуктивності поєднання в системі навчання української мови змістового і процесуального блоків, що передбачає формування мовно-мовленнєвої компетентності  у процесі  дослідження мовних та мовленнєвих явищ.

Подано рекомендації щодо використання інтерактивних методів навчання, які дають можливість вирішувати такі завдання: активно включити кожного учня в процес засвоєння навчального матеріалу; підвищити мотивацію до навчання; створювати атмосферу співробітництва, взаємодії; розвивати уміння успішного спілкування (вміти слухати і чути один одного, вибудовувати правильно діалог).