ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ТА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВОКМАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31376/2410-0897-2024-2-55-52-59Ключові слова:
: інтеграція, фундаментальна підготовка, фахова підготовка, майбутній учитель фізики, природнича освітня галузь, природничі науки, дистанційне навчання, педагогічний університетАнотація
У статті запропоновано педагогічні умови інтеграції фундаментальної та фахової підготовок майбутніх учителів фізики під час дистанційного навчання, визначені з урахуванням методологічних підходів (компетентнісний, інтегративний, ресурсно-орієнтований, системний, середовищний, проєктний, творчий), котрі дали змогу здійснити цілісний об’єктивний аналіз процесу формування готовності майбутнього вчителя фізики до діяльності в природничій освітній галузі в умовах дистанційного навчання, обґрунтування шляхів імплементації педагогічних умов. Сукупність педагогічних умов інтеграції фундаментальної та фахової підготовок майбутніх учителів фізики під час дистанційного навчання становлять: 1) підвищення мотивації майбутніх учителів фізики до діяльності в природничій освітній галузі в умовах дистанційного навчання; 2) упровадження спецкурсу «Основи професійної діяльності вчителя в природничій освітній галузі: дистанційне навчання»; 3) залучення майбутніх учителів фізики до розроблення й проведення уроків у цифровому середовищі; 4) постійне оновлення змістового наповнення курсів фундаментальної та фахової підготовок цифровим контентом. Запропоновано методику реалізації педагогічних умов інтеграції фундаментальної та фахової підготовок майбутніх учителів фізики під час дистанційного навчання, яку експериментально перевірено за допомогою локального педагогічного експерименту. У результаті експерименту з’ясовано, що визначені педагогічні умови сприяють позитивній динаміці у формуванні готовності майбутнього вчителя фізики до діяльності в природничій освітній галузі в умовах дистанційного навчання: за ціннісно[1]особистісним критерієм високий рівень готовності зріс на 25%, середній – на 12,5%, а низький знизився на 37,5%; за когнітивно-орієнтаційним критерієм високий рівень готовності зріс на 29,17%, середній – на 20,83%, а низький знизився на 50%; за мотиваційно-професійним критерієм високий рівень готовності зріс на 45,83%, середній – на 4,17%, а низький знизився на 50%; за діяльнісно-результативним критерієм високий рівень готовності зріс на 20,83%, середній – на 25%, а низький знизився на 45,83%