МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНОМОВНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ НА ТЕРЕНАХ СУМЩИНИ У 20-Х РР. ХХ СТ.

Автор(и)

  • Наталія Петренко Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Автор https://orcid.org/0000-0003-3781-6372

DOI:

https://doi.org/10.31376/2411-5177-2024-8-46-56

Ключові слова:

Сумщина, ліквідація неписьменності, лікпункти, освіта дорослих, методичне забезпечення, освітня політика

Анотація

У статті розкрито питання забезпечення методичною та навчальною літературою україномовних пунктів ліквідації неписьменності на території Сумщини у 20 рр. ХХ ст. Охарактеризовано недоліки, вказано найменування книг та посібників, що надходили до закладів. Мета: проаналізувати стан методичного забезпечення навчальних пунктів на Сумщині у період кампанії ліквідації неписьменності в 20 рр. ХХ ст. Методи. Дослідження методичного забезпечення пунктів ліквідації неписьменності на Сумщині у 20-х рр. ХХ ст. була здійсненна за допомогою історико-порівняльного, проблемно-хронологічного методів. Наукова новизна. На основі документів Державного архіву Сумської області ґрунтовно досліджено та охарактеризовано якісне та кількісне методичне забезпечення пунктів лікнепу на Сумщині у період 20-х рр. ХХ ст. Результати дослідження. Документи підтверджують, що на Сумщині забезпечення лікпунктів літературою відбувалося здебільшого за рахунок державного бюджету, а керівництво активно підтримувало видання та розповсюдження необхідної літератури. До лікпунктів Сумщини надходила як педагогічна, так і агітаційна література, хоча її було обмаль. Встановлено, що на початковому етапі основним підручником у системі лікнепу був «Буквар», а головним методичним посібником для викладачів – «Порадник ліквідатора». Навчання неписьменних здійснювалося з використанням газет і журналів, серед яких однією з найважливіших була газета «Геть неписьменність». Висновки. На Сумщині, як і в інших регіонах УСРР, на початковому етапі спостерігався дефіцит методичного забезпечення для лікпунктів. Існуючі підручники не підходили для навчання дорослих, тому вчителям доводилося самостійно розробляти методичні програми. Забезпечення лікпунктів літературою здійснювалося за кошти державного бюджету, однак матеріалів було обмаль, і вони включали як педагогічну, так і агітаційну літературу. Переважно література була російською, що ускладнювало українізацію шкіл для дорослих. Проблеми з методичним забезпеченням сповільнювали навчальний процес і призводили до відновлення неписьменності.

Завантаження

Опубліковано

2024-11-27

Номер

Розділ

Історія України

Як цитувати

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНОМОВНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ НА ТЕРЕНАХ СУМЩИНИ У 20-Х РР. ХХ СТ. (2024). Історичні студії суспільного прогресу, 1(8), 46-56. https://doi.org/10.31376/2411-5177-2024-8-46-56